УЯВА

 а) Уява – процес створення образів шляхом перетворення образів та уявлень, одержаних у попередньому досвіді.

Сєченов: витвори уяви – це небувалі в світі сполучення бувалих вражень. Тому завше зберігається зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. До виникнення у людини апарату уяви призвела необхідність існувати та діяти в середовищі з неповною інформацією. Роль уяви: бере участь в процесах сприймання, пам’яті, мислення; дає можливість уявити кінцевий результат, без чого неможлива діяльність і що відрізняє працю людей від тварин; стимулює діяльність(мрії), може знижувати активність, коли мрійлива людина задовольняє у фантазії свої потреби, - уява підриває силу мотивації реальної поведінки.

б) Фізіологічні основи уяви: процес утворення нових сполучень та комбінацій з вже утворених тимчасових нервових зв’язків у КВП. У процесі уяви утворені протягом життя людини системи зв’язків розпадаються та об’єднуються у нові системи. Крім КВП в уяві бере участь гіпоталамо–лімбічна система, при пошкодженнях якої порушується здатність людини до створення програми дій.

в) прийоми створення образів уяви:

1.аглютинація – «поєднання» різних, звичайно не об'єднуваних якостей, де­талей, частин (це джерело багатьох казкових образів — ру­салка, кентавр та ін.). У вигляді гак званого поєднання функ­цій аглютинація виступає як один із прийомів технічної творчості, винахідництва. Так, нині добре знайомі побутові прилади, в яких реалізована більш ніж одна функція (ска­жімо, диван- ліжко, ручка-годинник, музичний центр, сумка-коляска та ін.);

2.аналогія – будується образ, чимось схожий на реально існуючу річ, організм, дію. Аналогія буває близькою, безпосередньою і віддаленою. Є дуже поширеним прийомом у технічній твор­чості. Саме на цьому принципі ґрунтується спеціальна галузь знання біології та інженерної спра­ви — біоніка. Біоніка виділяє певні якості живих організмів і застосовує їх для створення механізмів. Так було створено багато нині діючих приладів (наприклад, локатор — аналог органів орієнтації кажана);

3.акцентування (загострення) — підкреслювання окремих ознак. Саме на базі загострення створюються шаржі та карикатури;

4.гіперболізація характеризується збільшенням або змен­шенням предмета, а також аналогічною зміною окремих частин; крім того, може змінюватися і кількість окремих частин (Змій Горинич з трьома та більше головами тощо);

5.схематизація— окремі уявлення зливаються, відміннос­ті стираються, а риси схожості виступають чітко;;

6.типізація— виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах (так створюється, як правило, художній образ.

г) види уяви:

1) за ступенем вольової регуляції:

·        довільна

·        мимовільна

2) за характером:

·        репродуктивна (відтворююча)

·        творча

1)      за змістом:

·        художня

·        наукова

·        технічна