Структура анкети 1. Вступ – звернення до респондента, де висловлюється прохання взяти участь у опитуванні; описуються тема, цілі опитування, називається організація, що його проводить – якщо це доцільно; пояснюється техніка заповнення анкети. Звернення може починатись так: «Шановний респонденте, …». 2. Початок – найбільш прості, нейтральні за змістом запитання анкети; забезпечує установку на співробітництво. 3. Середина – тут розміщують більш складні питання, що потребують аналізу, роздумів. 4. Кінець – складність запитань зменшується, тут, як правило, розміщують так звану «паспортичку», тобто питання про стать, вік, фах тощо, тобто питання про особистість респондента, але тільки ті з них, що важливі для теми цього анкетування.
Етапи складання анкети: 1. визначення мети анкетування, кола та кількості респондентів, побудова гіпотези – наукового припущення щодо результату анкетування; 2. компоновка питань; 3. логічний контроль анкети (відповідність кожного з питань меті анкетування та правилам складання питань); 4. апробація – проведення пробного анкетування на невеличкій кількості людей для перевірки ставлення респондентів до опитування та їх реакції на питання анкети. Реєструються усі значущі утруднення опитуваних, пов’язані з технікою заповнення анкети, нерозумінням змісту запитань, окремих слів. За результатами апробації до анкети вносяться необхідні виправлення. Правила формулювання питань: 1. Вибір форми запитання (відкриті, закриті, напівзакриті; прямі-непрямі) залежить, по-перше, від змісту інформації, яку дослідник хоче отримати; по-друге, від знання/незнання дослідником усіх можливих варіантів відповідей. 2. Наявність варіантів відповідей, що дозволяють висловити невизначену думку («важко відповісти», «не знаю», «коли як») сприяє підвищенню достовірності відповідей, проте переважання таких відповідей означає або відсутність у опитуваних певної думки, або про непридатність питання для отримання необхідної інформації. 3. З питання не повинен бути зрозумілим задум автора, воно не повинно схиляти до певної відповіді ( наприклад: «Ви ж не думаєте, що у нас поганий уряд?» ). 4. Послідовність запитань має значення. Коли у анкеті спитали «Чи слід дозволити японському уряду встановлювати обмеження на ввезення американських товарів до Японії?» – більшість американців відповіли «ні». Коли перед цим поставили запитання «Чи слід дозволити американському уряду встановлювати обмеження на ввезення японських товарів до Америки?», а потім питання щодо японського уряду – дві третини опитаних американців відповіли «так». 5. Формулювання має біти точним. На питання «Чи повинен уряд заборонити виступи проти демократії?» – відповіли «так» 54% опитаних; а на питання «Чи повинен уряд не дозволити виступи проти демократії?» – відповіли «так» 75% опитаних. 6. Питання не повинні містити незрозумілі для респондента терміни та поняття, неоднозначні чи розпливчасті формулювання.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи: 1) Скласти анкету на 15 запитань зі вступом на тему, пов’язану з інтересами, ціннісними або світоглядними орієнтаціями студентської молоді. 2) Апробувати складену анкету на двох опитуваних. Вимоги до оформлення роботи: 1. підписати роботу; 2. вказати тему і мету анкетування, кола (хто це має бути) та кількості респондентів, на яких передбачається його проводити; 3. навести текст анкети (зі вступом-зверненням); 4. навести (вкласти) листочки з відповідями двох опитуваних; 5. написати висновок про те, якою була реакція опитуваних на питання анкети, які утруднення у них виникли при заповненні анкети, які виправлення необхідно внести до анкети за результатами апробації. Оцінювання роботи – від 0 до 7 балів.
